субота, 1 вересня 2018 р.

ПЕтрове. Моє рідне село.

                    ПЕТРОВЕ. Моє рідне село.



В обіймах лісів і пшеничного поля,
Поблизу кордону маленьке село.
Мене повязала із ним тісно доля,
Дитинство щасливе у ньому пройшло.

Тут Західний Буг колискову співає
Під дивну мелодію польських вітрів.
Неначе із кухля село поливає,
Традиція стала волинських дощів.

Капличка маленька в вербовому вітті,
З -під неї пробилось святе джерельце.
Колись за легендою діва прозріла,
Як вмила водою із Дебри лице

Тут тісно сплелися у дружніх обіймах,
Неначе віночок, із сотню дворів.
Співають удосвіта радісно півні,
Женуть на пасовище люди корів.

Тут молодь й бабусі вживаються мило-
Городи сапають, співають пісні.
Тут люди хороші, привітні, щасливі
Живуть у колисці лісів та полів.

Під обрієм пишно розкинулась шахта -
В країні відомий усім довгобуд.
Гарчить серед поля фермерський трактор,
Дівчата - шахтарки зі зміни ідуть.

Рукою подати до Польщі -сусідки,
Лише розділяє із дроту кордон.
На лавці зібрались надвечір три тітки,
А дід сивочолий жене самогон.

Літають джмелі, пахне сіном довкола,
Підспівує пісню замріяний ліс.
Таким полюбилось усім нам Петрове,
Найкраще село на Волинській землі!

неділя, 26 серпня 2018 р.

ЧОГО ХОЧЕ ЖІНКА?

Чого хоче жінка?


"Чого хоче жінка? "- питає мене підсвідоме...
Вона хоче моря, вона хоче затишку вдома,
Успішних дітей, гарне хутро у шафі.
Одинокою, щоб її не лишати.

Вона хоче золота, срібла, сапфірів,
Пянкого мартіні і пару зефірів.
Французьких, бажає, вона поцілунків,
Елітних парфумів, незвичних дарунків.

Букетик ромашок, чи море тюльпанів,
Горняточко кави із круасаном
В маленькій кав'ярні у центрі Парижу.
Вона хоче подорож в світ дивовижну,
Вона хоче моря, і теплого бризу,
Бо створена жінка з молекул капризу.

четвер, 23 серпня 2018 р.

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ МРІЇ. КАРТА БАЖАНЬ.


ВІЗУАЛІЗАЦІЯ    МРІЇ.    КАРТА     БАЖАНЬ.


 У  даній  статті  поговоримо  про візуалізацію твоєї мрії або  створення   карти бажань

Хто із нас не мріє побувати у Парижі, чи сісти у новеньке авто  класу «люкс».

 Давайте, зробимо перший крок до здійснення вашої мрії.

 Нібито  нічого складного у створенні  карти власних бажань немає. Просто людина створює ідеальний, з його точки зору, світ, у центр якого поміщає себе. Відбувається це на папері або  на комп’ютері, бажано , щоб карта була постійно перед очима, тобто  у вигляді плаката або заставки на моніторі, вклеєного аркуша у записнику. 

Дуальна система. Відео практика, виробниче навчання. Володимир - Волинське ВПУ з ТзОВ "Гербор-Холдінг".



пʼятниця, 17 серпня 2018 р.

НЕ ЖИТТЯ - ДЕБАТИ...

НЕ ЖИТТЯ - ДЕБАТИ...

Як поглянеш в телевізор:
Не життя - дебати.
В президенти нагло лізуть
Пани -депутати.

Звісно, є ті що вдалися,
Розумом із роду.
Проте більшість каламутять,
І так мутну воду.

Обіцяють і вселяють
Нам благу надію.
А як вибори пройдуть,
Розібються мрії.

Обіцяють Україну
До вершин підняти.
Тільки тишком риють яму
Пани- депутати.

Скільки вірили вже люди-
Буде , не буде.
Та той потяг рушив з місця
І увесь час блудить.

То до верху, то до долу,
То вліво, то вправо.
Кожен рік нові реформи,
Лишень толку мало .

Навіть збільшили зарплату,
Тільки сміх дивитись.
Лиш на їжу її б стало,
Щоб не подавитись.

Повзуть ціни до Говерли,
І народ лютує.
Хтось ікри собі наверне -
Інші голодують.

В Раді пані у Версаче,
А за нею злидні.
А народ лютує й плаче.
Чи дурні, чи бідні?

Знову вибори на носі-
Аж в душі жевріє.
Пережити дай нам , Боже,
І всели надію!

Хай вже лаються і б'ються,
Лиш було би толку.
Щоб посів Розумний місце
На вершині полку.

Щоб забули наші люди,
У найми дорогу.
І трималися у купці
Рідного порогу.

Щоб зростали наші діти,
Вчились і творили,
Підіймали велич краю.
Слава Україні!

ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИ СТВОРЮЮТЬ СІМ'Ю?

ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИ СТВОРЮЮТЬ СІМ'Ю?


Для чого люди створюють сім'ю?
Для того , щоб не бути одиноким,
Для того щоб знайти душевний спокій,
Щоб чути зранку пристрастне "люблю"

ЛИПНЕВИЙ ВЕЧІР З ПРИСМАКОМ ГРОЗИ...

ЛИПНЕВИЙ ВЕЧІР З ПРИСМАКОМ ГРОЗИ


Дихає в обличчя прохолодою
Липневий вечір з присмаком грози.
І гріх не скористатися нагодою,
Намилуватись з дивної  краси.

Як у дитинстві , по воді прошльопати,
Зігнати втому від спекотних днів.
Розкішний вітер зачіску потріпає,
Що із -за обрію раптово долетів.

Десь вдалині ще ріжуть небо блискавки,
І величчю проймає землю грім.
На повні груди я вдихаю з присмаком
Вечірній подих цих липневих днів

Світлана Дукельська, 2018.

четвер, 16 серпня 2018 р.

СЕРПНЕВИЙ РАНОК



Серпневий ранок

Прокидався ранок серпневий,
Умивався заспаний в росу.
Задирав свої очі до неба,
Милувався на літа красу.
На галявині бавився з вітром,
У затінку у лісі дрімав.
Доки сонце яскраве не вийшло,
І тоді собі ранок згадав.
Що стоїть, ще не скошене жито,
Що давно до роботи пора.
Узялися за руки з Обідом,
Побрели по пшеничних полях.
Припікало їм сонце у плечі,
Працювали вони пліч-о-пліч,
Доки їм не кивнув тихий Вечір,
Що з-за обрію пленталась Ніч.
Вся розпатлана, зорі в волоссі,
По стежині ліниво брела,
Зачіпала рукою колосся,
Накривала пітьмою поля...




Світлана Дукельська, 2018р

Гумореска Диплом тракториста


ДИПЛОМ ТРАКТОРИСТА


Я хлопчина некремезний,  –
Метер сорок зростом.
Кажуть, вдався у сусіда.
Вийшов не по ГОСТу.

Та в дівчат я популярний.
Аж нема відбою!
Жив собі я так спокійно,
Тішився собою…

Накінець закінчив школу,
Маю атестата.
Для директора було,
Це найбільше свято!

пʼятниця, 10 серпня 2018 р.

Вишиванка. Моя поезія.


ВИШИВАНКА

Одягаю я бережно зранку ,                    
В ній частинка душі України.                     
Заквітчали мою вишиванку   
Рясно  маки й волошки сині.

Маки- символ краси і роду,    
А ромашки - кохання чисте.       
 Простелились мереживом мальви,          
І рядочком барвінок барвистий.

Вишиванка - це мій оберіг,                    
Вічний символ мого народу.      
Український незламний дух,      
Берегиня - це мого роду...

Вишиванка -це мій дрес -код,
Вишиванка - це гарно і стильно. 
Вишиванка - це мій народ
Україна - квітуча і вільна!
   
Вишиванку несу крізь життя,       
Наче нитку традицій роду.     
Мов молитву святу бережу,            
Я для блага свого народу...


Світлана Дукельська . 2018р.


ЛИСТИ. Моя поезія.


ЛИСТИ

Паперові листи лежать у шухляді
Пожовкли, і літери в них розтеклись.
А хтось їй писав у них про кохання,
А хтось так кохав її міцно колись.

Вона сивочола, та зморшки їй личать,
Вже знає напам'ять в них кожен рядок.
У нього напевно є внуки і діти,
А в неї лиш кіт й невеликий город.

Світязь. Моя поезія.

                            Світязь

В обіймах поліських лісів,
Мов очі волошково -сині.
Розкинулась Світязя синь-
Перлина коштовна Волині.

Хто був тут в житті, хоч би раз,
І спробував пончики ситні,
Той знає, що тут сільський рай,
І люди тут дуже привітні.

Фотоколаж . Літо, спекотне літо.


КОНКУРСИ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ. НАШІ ЕКСПОНАТИ.


МАКЕТ ЛІЖКА 2Х СПАЛЬНОГО


Калейдоскоп світлин

Мрія. Моя поезія.

                                                              МРІЯ


Хтось мріє про хату, а хтось про квартиру,
Комусь шоста шуба не гріє теплом.
Хтось хоче машину, а хтось про дитину,
Читає молитву чи сотий псалом.

Комусь сняться пальми, піщані Дубаї,
Комусь -  лиш спокійно заснути на мить.
І кожен із нас свою мрію плекає,
Когось мрія вабить, когось і болить.

Монолог. Моя поезія.

МОНОЛОГ


Ніч. Верби. Долина.
Тиша. Місяць.Ріка.
Він. Вона. Калина.
Слова. Тиша. Слова. 


Клятва. Кохання. Єднання.
Руки. Обійми. Пітьма.
Тиша. Слова. Прощання.
Ніч. Місяць. Вона.

Відстань. Журба. Хатина.
Чекання. Листи. Нема.
Стіл. Колиска. Дитина.
Самотність. Сльози. Вона.

Весна. Літо. Осінь.
Сніг. Хуртовина. Зима.
Вечір. Хатина. Сльози.
Тиша. Донька. Вона.

Школа. Уроки. Грози.
Радість. Весілля. Зима.
Хатина. Місяць. Морози.
Старість. Хатина. Вона.

Надія. Вечір. Відчай.
Чекання. Кохання. Одна.
Ніч. Хуртовина. Світло.
Тиша. Мовчання. Пітьма.

Світлана Дукельська ,2018р