РОЗКРІЙ ПИЛОВНИКА. ЛІСОПИЛЬНІ РАМИ, СТРІЧКОВІ ПИЛОРАМИ, ЛІНІЇ ДЛЯ РОЗКРОЮ ПИЛОВНИКА.

        РОЗКРІЙ ПИЛОВНИКА. ЯКЕ ОБЛАДНАННЯ ОБРАТИ РАЦІОНАЛЬНІШЕ?

     Будь - який процес виготовлення виробів із деревини розпочинається із розкрою круглого лісу (пиловника). Такий технологічний процес здійснюється у лісопильних цехах. Основними видами розкрійного обладнання для виготовлення пиломатеріалів є стрічково - пилкові верстати, лісопильні рами (одно- та двохповерхові) та лінії для розкрою, також досить рідко застосовуються верстати із дисковими пилами. Яке обладнання обрати краще? Таке питання задають часто собі виробники пиломатеріалів, але більшість не знають однозначної відповіді. Давайте розглянемо із Вами принципи розкрою на різних видах лісопильного обладнання. 

     У лісистій місцевості досить поширеними є лісопильні рами, оскільки вони мають високу продуктивність (від 40 до 80 м.куб. за зміну), проте даний вид обладнання має суттєві недоліки, серед них велика кількість відходів при розкрої пиловника, а отже і низький коефіцієнт виходу пиломатеріалів. Чому великі втрати при розкрої? Тому що перед розкроєм необхідно сортувати деревину за діаметром, складати постави для кожного діаметра окремо, проте зазвичай у одну групу та один постав об'єднують декілька діаметрів пиловника, а отже кількість відходів таким чином зростає. Пильну рамку виставляють на необхідний постав і проводять розкрій. 

Рис.1. Постав для розкрою пиловника із випилюванням центрального бруса та наступним його розкроєм на обрізну дошку.

За формою та розмірами поперечного перерізу пиломатеріа­ли поділяють на: пластини, четвертини, бруси, дошки, бруски, обаполи (рис. 2., 3). Раніше поширеними пиломатеріалами були необрізні та обрізні шпали.

Рис. 2. Види пиломатеріалів: а — пластина; б — четвертина; в — брус двокантний; г — брус трикантний; д — брус чотирикантнвий; е — необрізна дошка; є — обрізна дошка; ж — обрізна дошка з тупим обзелом; з — обрізна дошка з гострим обзелом; и — брусок; /, /' — обапіл (горбиль)

Пластини (рис. 2. а) утворюються при поздовжньому роз­пилюванні колод або кряжів на дві рівні частини. Четвертини (рис. 2, б) отримують шляхом поздовжнього розпилювання колод або кряжів на чотири рівні частини.

Бруси (рис. 2. в-д) — пиломатеріали товщиною і шириною понад 100 мм; бруси можуть бути квадратної та прямокутної форми. Дошки (рис. 2, е-з) отримують при поздовжньому роз­пилюванні колод або кряжів уздовж кількох паралельних між собою площин. 

Дошкою називають сортимент, ширина якого більше ніж удвічі перевищує товщину.

Дошки, бруски товщиною до 35 мм вважають тонкими, а понад 35 мм — товстими. Залежно від того, з якої частини ко­лоди виготовлено дошки, їх поділяють на серединні, центральні та бічні. Серединну дошку 1 вирізують із середньої частини ко­лоди, вона містить серцевину (рис. 3, а).

Центральні дошки 2 є парними і містять половину серцеви­ни (рис. 3, б). Бічні дошки 3, 4, 5 вирізують з бічних частин колоди, залишаючи два обаполи 6.

Рис. 3. Розпилювання колоди на дошки: а —серединні; б — центральні

Дошки, одержані після розпилювання колоди, мають геомет­рично неправильну форму: ширина дощок, відповідно до збіж­истості стовбура, зменшується в напрямку від комля до верши­ни, а бічні сторони дошки покриті корою і мають форму круглої частини стовбура. Залежно від подальшої обробки дошки поді­ляють на обрізні та необрізні (див. рис. 2. е-з).

Обрізними називаються дошки, в яких крайки обрізані по всій довжині з обох боків або на частині, більшій за половину довжи­ни. 

Дошка обрізна.

Необрізні — це такі дошки, в яких крайки зовсім не обрізані або обрізані на частині, меншій за половину довжини. Якщо в дощок частина крайки залишиться необрізаною, то ця частина крайки називається обзелом (рис. 2. ж, з).

Дошка необрізна (із залишками кори на кромці)

Бруски (рис. 2, и) — це пиломатеріали товщиною не більше 100 мм і шириною, що не перевищує подвійної товщини. Бруски отримують при поздовжньому розпилюванні колод чи кряжів, але найчастіше — дощок по широкій стороні.

Обапіл (рис. 2, і, ї) — це бічна частина колоди чи кряжа, що залишається після розпилювання. В обапола один бік плоский, а другий — заокруглений (природна поверхня колоди чи кряжа).

За якістю деревини (наявністю вад) і чистотою обробки пило­матеріали хвойних порід поділяють на шість сортів: відбірний, або нульовий, 1, 2, 3, 4 і 5-й. Стандарт передбачає застосування різних сортів для відповідних галузей народного господарства. Наприклад, для будівництва призначають пиломатеріали всіх сортів, за винятком відбірного; для вагонобудування — 1, 2 і 3-й сорти, для виготовлення меблів — 0, 1, 2, 3, 4-й сорти.

Рис. 4. Елементи пиломатеріалів: 1 — пласть, 2 — кромка, 3 — торець, 4 — ребро

Пиломатеріали листяних порід залежно від якості деревини, чистоти й точності обробки поділяють на три сорти. Високі ви­моги висувають до пиломатеріалів 1-го і 2-го сортів, більш помір­ні — до матеріалів 3-го сорту.

Рис.5. Пильна рамка на рамних пилорамах.

   Зазвичай товщина рамної пили становить 4,5 -5мм, тому велика кількість деревини перетворюється у стружку та деревний пил, оскільки товщина пропилу близько 5мм. Вихід пиломатеріалів під час розкрою пиловника на рамних пилорамах становить 60-68%, що є дуже низьким показником та суттєво впливає на вартість пиломатеріалів. Тому розкрій пиловника на рамних пилорамах зазвичай застосовується для низькосортної будівельної деревини або у місцевостях, де лісоматеріали є недорогими.

Лісопильна рама.

           СУЧАСНІ ПИЛОРАМИ. 

        Рамна пилорама PRU-570

PRU-570 – це універсальна пилорама, призначена для розпилювання колод з максимальною довжиною 7000 мм та діаметром 350 мм.

Застосування 8 валів, по чотири з кожної сторони, дозволяє викроювати чурбаки від 800 мм і колоди від 1200 мм.

Вертикальна пилорама PRU-570, окрім стандартних функцій пилорами, дозволяє виконувати функції брусувального верстата. При цьому до його переваг відноситься надзвичайно економна ширина пропилу, що складає 2,2 чи 2,8 мм, а при використанні пилорами в якості багатодискової пилорами при пакетній укладці призм можливе отримання за один підхід від 10 до 30 шт., наприклад, дощок шириною 19 мм, при загальному споживанні електроенергії всього 18 КВт. Виробнича потужність пилорами складає, в середньому, від 15 до 25 м.куб. за зміну.

Технічні характеристики PRU-570:

Горизонтальний просвіт пилорами	570 мм
Вертикальний просвіт між вальцями	350 мм
Хід пилорами	300 мм
Швидкість оборотів головного вала	300 обор./хв
Рабоча подача	0,5-2,5 м/хв
Розмір полотна ножа довжина х ширина x товщина	815x80x1,5 мм
Максимальне число пил	10 шт.
Головний двигун	15,0 кВ/950 обор./хв.
Двигун подачі	0,75 кВ/1450 обор./хв.
Двигун  гідравлічного насосу	2,2 кВ/1450 обор./хв.
Потужність споживання	18 КВт
Мінімальна товщина прогонки (дошки)	13 мм (9 мм спеціальна установка)
Мінімальна  довжина обробляємої балки	1,2 м
Мінімальна довжина обробки з використанням спецобладнання	0,8 м
Висота прогонки балки над ґрунтом	880 мм
Висота рельсів над ґрунтом	600 мм
Притиск валиків	гідравлічний
Габаритні розміри пили	1200 мм x1600 x выс.2450 мм
Загальна довжина вузлу з рельсами	10000 мм
Маса повної комплектації	3050 кг

 Стрічково - пилкові верстати - найбільш поширений вид лісопильного обладнання. На них кожен діаметр пиловника розкроюється за індивідуальним поставом, товщина стрічкової пили від 1,5 до 2,5 мм, а отже у два рази менша товщина пропилу, ніж у рамних пилах. Стрічково - пилкові верстати дають змогу операторові індивідуально підходити до випилювання дошок, тому якщо пиловник із кривизною або комлем, оператор може додатково випилювати дошки меншої довжини, що суттєво впливає на вихід пиломатеріалів. При розкрої пиловника на стрічкових верстатах вихід пиломатераілів знаходиться у межах 85-93%. 

Стрічково - пилкові верстати.