Дихає в обличчя прохолодою
Липневий вечір з присмаком грози.
І гріх не скористатися нагодою,
Намилуватись з дивної краси.
Як у дитинстві , по воді прошльопати,
Зігнати втому від спекотних днів.
Розкішний вітер зачіску потріпає,
Що із -за обрію раптово долетів.
Десь вдалині ще ріжуть небо блискавки,
І величчю проймає землю грім.
На повні груди я вдихаю з присмаком
Вечірній подих цих липневих днів
Світлана Дукельська, 2018.
Немає коментарів:
Дописати коментар