Світязь
В обіймах поліських лісів,
Мов очі волошково -сині.
Розкинулась Світязя синь-
Перлина коштовна Волині.
Хто був тут в житті, хоч би раз,
І спробував пончики ситні,
Той знає, що тут сільський рай,
І люди тут дуже привітні.
Звичайне поліське
село
Стрічає гостинно в відпустку.
Тут можна спіймати вугря,
Побачити коника й гуску.
Досхочу в прозорій
воді
Поніжити втомлене тіло.
Сходити у ліс по гриби.
На острів поплавати сміло.
Розпечений гріє
пісок,
Водичка цілюща зі сріблом,
Тут грається купа діток,
Фортеці на березі ліплять.
А вечір на Світязі -
рай,
В обіймах пітьми й прохолоди.
Іти по піску босоніж,
Шукати нічної пригоди.
Шумить в стороні
очерет,
Колише човни ніжний вітер,
Доноситься звук дискотек,
І хочеться тут залишитись...
Світлана Дукельська, 2018р
Немає коментарів:
Дописати коментар