БЛОГ ПРО ДЕРЕВООБРОБЛЕННЯ, МЕБЛІ ТА ТВОРЧІСТЬ ВИКЛАДАЧА ПТО.: ЗАХИСТ ДЕРЕВИНИ: АНТИСЕПТИКИ, АНТИПІРЕНИ

Біостійкість деревини, характеристика

Біостійкість деревини – це здатність деревини протистояти дії дереворуйнівних біологічних організмів.
Різні породи деревини в однакових умовах поводяться по-різному, загалом – за рахунок наявності в ній смоли та токсичних речовин. Так, наприклад, сосна більш стійка до біологічного впливу, ніж ялина або ялиця. Дуб – більш стійкий, ніж ясен, через наявність в його деревині дубильних та інших екстрактивних речовин.

У межах однієї породи біостійкість залежить від щільності – щільніша деревина руйнується повільніше. Стійкість деревини підвищується з її віком. Опір гниттю залежить й від того, з якої частини стовбура взято деревина. Наприклад, ядро більш стійке, ніж заболонь, які деревина комля порівняно з верхньою частиною стовбура. Ще одна важлива деталь: деревина, заготовлена у вегетаційний період, більш схильна до гниття. Саме тому для будівництва краще використовувати деревину зимової заготівлі, а не через меншу вологість взимку. Навпаки, взимку вологість свіжозаготовленої деревини на 20-25% вища, ніж серед літа.

Антисептики

Антисептики – це речовини, якими просочують деревину із метою її захисту від грибкових уражень, та для продовження її терміну служби.
Вимоги до антисептиків:
·            не погіршувати фізико-механічні показники деревини
·            легко проникливість в деревину
·            токсичність проти дереворуйнівних грибів
·            нешкідливі для людей і тварин
·            антикорозійні властивості
·            відсутність неприємного запаху
·            не утруднювати обробку деревини
·            бути стійкими при підвищених температурах.
Антисептики поділяють на водорозчинні і оліїсті.

Види антисептиків:

Водорозчинні:
фтористий натрій–порошок білого кольору, без запаху, сильний антисептик, добре проникливий в деревину, використовується у вигляді 3-4% розчину для обробки внутрішніх дерев’яних елементів житлових, громадських і виробничих будівель, а також матеріалів і виробів з деревини
кремнефтористий амоній – порошок білого кольору, без запаху, водний розчин 5-8% для обробки деревини
препарат ГР-48 – антисептик на основі пентахлорфенолу, 0,75-1,5% розчин для захисту пиломатеріалів .
В основному водні антисептики використовують для захисту деревини, яка не піддається значному зволоженню і вимиванню водою.
Крім рідких антисептиків використовують антисептичні пасти. Вони складаються із водорозчинного антисептика, зв’язуючого матеріалу та наповнювача у вигляді порошку.
Маслянисті антисептики (оліїсті) – масло кам’яновугільне (креозотове) для просочування деревини. Це темно-коричнева рідина з сильним різким запахом є сильним антисептиком. Використовують його для просочування деревяних конструкції, що перебувають на відкритому повітрі у ґрунті (повітряні опори, конструкції мостів, шпали).
Антисептичні пасти складаються з антисептика, клеїв і наповнювача, що забезпечує необхідну консистенцію пасти (бітумна, силікатна). Для антисептування здорової деревини часто застосовують 5%-ий розчин біхромату калію в 5% сірчаній кислоті. Ним рекомендується обробляти не лише деревину, але і землю на глибину до 0,5 метра.
Масло-сланцеве – рідина від чорного до темно-коричневого кольору із сильним запахом. Застосовується для обробки деревини, що експлуатується у зволожених умовах.

Способи антисептування деревини і дерев’яних конструкцій

Рідкі антисептики наносять на поверхню щіткою або обприскують із гідропульта. Просочення деревини відбувається на невелику глибину (1-2мм)
Вимочування деревини у водному розчині від 30хв до 2год, залежно від породи та щільності деревини.
Просочування в гарячо-холодних ваннах. Деревину спочатку поміщають у ванну із антисептиком, що має температуру 80 – 95 ⁰С, а потім швидко перекладають у ванну із розчином антисептика з температурою 20-25 ⁰С. При цьому антисептик глибше проникає в деревину.
Крім того, у продажу є різноманітні готові препарати. Досить відома торгівельна марка «Сенеж», наприклад, СенежБіо і СенежОгнебіо. Останній є биопиреном, тобто впливає комплексно, забезпечуючи захист і від біопошкоджень, і від спалаху. Такими ж якостями володіють антисептики – антипирени АНТІБІОКОР-С, ВІМ-1, Пірілакс. Попереджають виникнення гнильних процесів також і Біодекор, Крам, Біосепт, Біотонекс, Текотекс, Новотекс, Біокрон, Квінтол, Актітокс, ВАК-48Д, суміш борних ефірів Аквабор, аналог знаменитого Пінотекса - Новотекс. У арсеналі ж самого Пінотекса - ціла лава антисептиків: грунтовка PINOTEX BASE, антисептик для деревини на основі алкідного єднального PINOTEX CLASSIC, водний антисептик для внутрішніх і зовнішніх робіт PINOTEX AQVA PLUS.

Види антипіренів, класифікація.

Боротьба з пожежами та їхніми наслідками є загальновідомою проблемою. У середньому по Україні за рік відбувається біля 50 тисяч пожеж, наслідком яких є загибель 2,0 – 2,5 тисяч людей, а матеріальні збитки складають 15 – 20 млн. гривень. Серед причин, що сприяють розвитку пожеж, є широке застосування в спорудах деревини, особливі властивості якої пов'язані з легкою займистістю та здатністю підтримувати горіння. Так, у 90% випадків пожежі, що мали найбільш жахливі наслідки, відбувалися на об'єктах культурно-побутового та адміністративного призначення з високим ступенем використання деревини.
Аналіз світового досвіду профілактичних протипожежних мір свідчить, що як ефективний метод боротьби з поширенням пожеж на таких об'єктах, є переведення будівельних дерев'яних конструкцій (БДК) із класу горючих матеріалів у клас важкогорючих способом їхньої обробки антипіренами. До способів, що використовуються, відносяться поверхнева обробка і глибоке просочення.
Деревина - це горючий матеріал. При температурі 102-150 вона повільно обвуглюється, а при 250-300 займається. При температурі понад 350 0 С гази, що виділяються з деревини, займаються навіть при відсутності відкритого вогню. Щоб надати деревини вогнестійкості її обробляють антипіренами. Антипірени при нагріванні виділяють негорючі гази, які змішуються з горючими і утворюють незаймисту суміш. Деякі антипірени від нагрівання сплавляються на поверхні деревини в склоподібний шар, який закриває доступ кисню. Просочена антипіренами деревина не горить , а тліє.

Види обробки:
-             глибоке просочування в гарячо-холодних ваннах;
-             нанесення способом обмазування вогнестійкими пастами
-             фарбування деревини вогнестійкими силікатними й перхлорвініловими фарбами. Вогнестійкі фарби наносять щітками. Вони утворюють на поверхні деревини захисну плівку товщиною 1мм

Антипірени – це речовини, якими просочують деревину із метою надання їй вогнестійкості (діамонійфосфат, сульфат амонію, борну кислоту, бура). Діамонійфосфат розчиняється у воді (до 68%)4 деревину не знебарвлює. Використовують його 15-20% водний розчин у суміші із сульфатом амонію, борною кислотою, бурою.
Промисловість виробляє вогнезахисну фарбу перхлорвінілову (ПХВО), яка складається із смоли ПВХ, алюмінієвої пудри, органічного розчинника. Фарба може бути різного кольору, атмосферостійка, утворює негорючу плівку. Застосовується також силікатна фарба, яка являє собою суміш рідкого скла, пігменту та наповнювача – крейди.